Ай ту Жянес. А ти знаєш?

Герої подкасту: Юрій Радченко — історик Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», який розповідає про історичну складову виставки, геноцид ромів і важливість збереження пам’яті.

Ольга Гончар — культурологиня та директорка Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору», яка говорить про значення виставки для сучасної аудиторії та про те, як через музейний простір зробити історію ромів видимою.

Автор: Вікторія Машталер

У цьому епізоді:

— Чому історія геноциду ромів досі залишається недостатньо проговореною?
— Як архівні документи, фотографії та свідчення очевидців повертають голос людям, чиї історії десятиліттями залишалися невидимими?
— Чому виставка розповідає не лише про трагедію минулого, а й про стійкість ромських громад сьогодні?
— Як сучасне мистецтво допомагає говорити про складні й травматичні сторінки історії?
— Що нового про сучасних українських ромів відкрила для себе команда музею «Територія Терору»?
— Як історики відбирають матеріали для експозиції та визначають головні акценти, коли неможливо розповісти все?
— Чому в умовах російсько-української війни особливо важливо говорити про ромів як невід’ємну частину українського суспільства?
— Як зробити видимою історію, про яку досі знають недостатньо?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гостя епізоду: Єва Райська — письменниця, репортажистка, авторка книжки «Бахтало. Історії українських ромів»

Автор: Вікторія Машталер

У цьому епізоді:

— Чому історії українських ромів стали основою книжки «Бахтало»?— Як особисті долі героїв допомагають краще зрозуміти ромську спільноту України?— Чому тема ідентичності сьогодні є однією з найважливіших для українського та польського суспільств?— Яку роль відіграють прикордонні міста, зокрема Перемишль, у формуванні культурного діалогу?— Як війна змінює розуміння дому, спільноти та власної приналежності?— Чому література допомагає долати стереотипи й відкривати нові сторінки історії?— Як фестиваль «Місто з рікою» створює простір для діалогу між українськими та польськими авторами?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Автори: Вікторія Машталер, Андрій Мрига

У цьому епізоді:

— Чому виставка «Невидимі. Стійкість: минуле і сучасність ромів» є важливою для українського суспільства?
— Як пам'ять про геноцид ромів допомагає зрозуміти сучасні виклики?
— Чому історія ромської громади досі залишається маловідомою?
— Як мистецтво, архівні документи та особисті історії допомагають подолати стереотипи?
— Чому освіта є одним із ключових інструментів боротьби з дискримінацією?
— Яку роль відіграють роми у захисті України під час повномасштабної війни?
— Чому українська ідентичність об'єднує людей різного етнічного походження?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гість епізоду: Павло Козленко — засновник і директор Музею геноциду «Територія пам’яті».

У цьому епізоді:

— Чому ромська історія досі залишається недостатньо проговореною в Україні та Європі?
— Що розповідає виставка «Невидимі. Стійкість: минуле і сучасність ромів» про минуле й сучасність ромських громад?
— Як пам’ять про переслідування ромів під час Другої світової війни пов’язана з викликами сьогодення?
— Чому видимість є важливою складовою боротьби за права та гідність ромської спільноти?
— Як мовчання про злочини минулого впливає на суспільство сьогодні?
— Яку роль відіграють музеї, архіви та культурні проєкти у збереженні історичної пам’яті?
— Чому важливо говорити про внесок ромів у захист України під час сучасної війни?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Спікер: Єва Якубовська — історикиня, громадська активістка, співзасновниця організації Vitsche, кураторка української програми в Інститут Пілецького.

Автор: Світлана Мялик

У цьому епізоді:

— Яка ситуація з українськими ромськими біженцями в Європі сьогодні?
— Що таке подвійна дискримінація — як українців і як ромів?
— Чому європейські суспільства часто мають обмежене або викривлене уявлення про українську та ромську культури?
— Як брак знань і прямого контакту формує стереотипи й упередження?
— Чому важливо бачити біженців не лише як отримувачів допомоги, а як носіїв досвіду, культури й знань?
— Яку роль відіграє історична пам’ять — зокрема Голокост і Пораймос — у сучасному ставленні до ромів?
— Чому питання історичної відповідальності досі залишається відкритим?
— Чи достатньо Європа пропрацювала уроки ХХ століття?
— Чому ромські біженці не завжди отримують такий самий рівень підтримки, як інші групи?
— Як культурний обмін і освіта можуть змінити ситуацію?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Спікер: Микола Бурлуцький — пастором ромських громад, правозахисником і волонтером.

Автор: Світлана Мялик

У цьому епізоді:

— Як віра впливає на формування цінностей і світогляду людини?
— Чому освіта є ключем до змін у житті ромських родин?
— Що означає інтеграція — і як вона допомагає подолати соціальні бар’єри?
— Які умови має створити держава для реальної підтримки ромської громади?
— Чому без системного підходу та фінансування жодна стратегія не працює?
— Якими були виклики впровадження Ромської стратегії до 2030 року?
— Чому співпраця між громадою та владою залишається критично важливою?
— Як і навіщо перекладати Святе Письмо ромською мовою?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гість епізоду: Мирослав Горват — лідер ромської громади Ужгорода.

Автор:  Вікторія Машталер.

— Що означає Міжнародний день ромів для ромських громад сьогодні?
— Як ця дата пов’язана з Перший Всесвітній ромський конгрес 1971 року і формуванням ромського руху?
— Чому цей день є не лише святом культури, а й днем пам’яті та переосмислення історії?
— З якими викликами роми стикаються в Україні під час повномасштабної війни?
— Як зберігати ідентичність, культуру та єдність у часи втрат і невизначеності?
— Чому для ромів питання гідності, рівних прав і можливостей залишається ключовим?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гостя подкасту: Максим Еріставі — письменник і журналіст, дослідник впливу російського імперіалізму, член дорадчої ради Українського ромського адвокаційного альянсу AURA (Ukrainian Roma Advocacy Alliance).

Авторка: Світлана Мялик

У цьому епізоді:

— Чому деколонізація є не лише культурним, а й безпековим питанням для України?
— Як російський імперіалізм вплинув на національні спільноти, зокрема на ромів?
— Що означає бути українцем у країні, де понад сотня національних громад називають Україну своїм домом?
— Чому європейське суспільство часто не розуміє природи сучасної війни з імперськими державами?
— Чому стереотипи та ксенофобія зникають на фронті, де служать тисячі ромів?
— Як феномен українського спротиву пов’язаний із баченням спільного майбутнього — незалежно від етнічного походження?
— Чому українці сьогодні будують своє європейське майбутнє самостійно — і чому Європі є чого повчитися в України?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Головний герой: військовослужбовець ЗСУ, ром Микола Алмазов, та журналістка Суспільне Мовлення, авторка програми «Романо Джівіпен» Сімона Горняк, яка висвітлює історії ромів на фронті.

Автор: Вікторія Машталер

У цьому випумку:

— Як роми служать у Збройні сили України
— З якими викликами стикаються військові на фронті
— Чому бойове братерство стирає кордони походження
— Як історії військових змінюють суспільне сприйняття
— Як медіа можуть підтримувати ветеранів і їхні родини
— Чому солідарність стає силою виживання

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гість епізоду: Микола Бурлуцький — ромський правозахисник, громадський діяч і пастор ромських громад України. З 2005 року працює з ромськими спільнотами, займається правозахисною та волонтерською діяльністю, брав участь у розробці Ромської стратегії в Україні.

Автор: Світлана Мялик

У цьому епізоді:
— Як Микола Бурлуцький прийшов до пасторства і почав служити Богові та людям?
— Чому служіння для нього — це не лише духовна, а й соціальна відповідальність?
— Як вдалося врятувати ромську громаду на початку повномасштабного вторгнення РФ і вивезти людей у безпечне місце?
— З якими проявами дискримінації та порушення прав ромів він стикався протягом років?
— Як і чому була створена громадська організація для захисту прав ромської спільноти?
— Чому, за словами Миколи Бурлуцького, українське суспільство досі живе з великою кількістю стереотипів?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

У цьому випуску: «Люди дороги»розповідаємо про  День ромського спротиву. 

Авторка: Єва Райська

2 серпня - одна з найважливіших дат для ромів. Адже вона про спротив, боротьбу та опір режиму. Саме 2 серпня щороку в Україні ромські спільноти збираються у місці трагедії Бабиному Яру, аби разом вшанувати і згадати пам'ять тих, кого немає.

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гості епізоду:
Сімона Горняк — журналістка Суспільного Мовлення, авторка програми ромською мовою «Романо Джівіпен»
Микола Бурлуцький — ромський правозахисник і пастор із Харкова

У цьому епізоді:
— Чому зимові свята мають особливе значення для ромських родин?
— Як традиції роду допомагають зберігати ідентичність і підтримувати спільноти у складні часи?
— Якими є давні зимові обряди ромів у різних регіонах України?
— Що символізує кінь у ромській культурі — і чому його заводили або символічно заводять до хати на Різдво?
— Як виглядає обряд колядування з конем на Закарпатті сьогодні?
— Чому цей звичай має глибший сенс, ніж може здатися на перший погляд?
— Як сучасні медіа можуть допомогти відновлювати й зберігати втрачені традиції?
— Що спільного і що відмінного у святкуванні Різдва та Пасхи в різних ромських етнічних групах?
— Чому молитва, піст і родинне зібрання залишаються центром святкування?
— Як свята стають простором зв’язку між поколіннями та джерелом радості для всієї родини?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гість подкасту: Сулейман Мамутов — експерт Постійного форуму ООН з питань корінних народів.

У цьому подкасті:
— Чому Європейську хартію часто помилково сприймають як інструмент надання «офіційного статусу» мовам?
— Якою є справжня мета Хартії — і чому її фокус не на політиці, а на культурному надбанні?
— Чому Хартія не може застосовуватися універсально однаково в усіх країнах Європи?
— Які мови Хартія покликана захищати і за яким принципом це визначається?
— Чому гнучкість Хартії є її ключовою перевагою?
— Як приклад лужицької (сорбської) мови в Німеччині демонструє ефективність цього інструменту?
— Що змінилося після ухвалення закону Верховною Радою України 3 грудня 2025 року?
— Чому російська мова більше не підпадає під дію Хартії в Україні?
— Які мови відтепер перебувають під державним захистом: білоруська, гагаузька, їдиш, караїмська, кримськотатарська, кримчацька, ромська, урумська та румейська?
— Чому для таких мов, як кримчацька, караїмська чи ромська, ключовою проблемою є не лише кількість носіїв, а відсутність мовної інфраструктури?
— Що означає відсутність «материнської держави» для збереження мов національних спільнот?
— Чому без системної державної підтримки ці мови опиняються на межі зникнення?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

У випуску звучать голоси:
— Міхаеля Рота, члена дорадчої ради AURA, колишнього державного міністра МЗС ФРН у справах Європи
— Сари Райнке, керівниці берлінського офісу «Товариства народів під загрозою», членкині правління AURA
— Наталії Томенко, співголови Українського ромського адвокаційного альянсу (AURA), заступниці директорки МААРК «АРКА»

У цьому епізоді:
— З якими викликами стикаються українські роми за кордоном: від мовних і культурних бар’єрів до доступу до житла, медицини й соціальних послуг?
— Чому дискримінація та соціальна ізоляція залишаються серйозним ризиком для ромських біженців у країнах ЄС?
— Про що говорили учасники круглого столу «Ромська інклюзія у фокусі: зміцнення партнерства між Україною та Німеччиною»?
— Чому питання ромської інклюзії — це не лише про гуманітарну допомогу, а й про довгострокову політику та інтеграцію?
— Як змінити наратив про ромів — від історій виключно про вразливість до історій успіху та видимості?
— Якою є реальна ситуація українських ромських біженців у Німеччині сьогодні?
— Навіщо створювати нові асоціації та механізми координації для підтримки ромських громад за кордоном?
— Що таке Український ромський адвокаційний альянс AURA і чому його створення стало важливим кроком для європейської адвокації?
— Як ромські й неромські активісти з України та Німеччини об’єднуються для боротьби з антициганізмом і захисту прав ромів?
— Які нові можливості відкриває AURA для представлення ромських голосів на європейському рівні?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

У випуску звучать голоси:
— Ігоря Лоссовського, заступника голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті
— Володимира Яковенка, виконавчого директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА»
— Ігора Мічника, першого керуючого директора берлінської організації Austausch e.V.

У цьому епізоді:
— Що означає оновлення українського законодавства відповідно до Європейської хартії регіональних або міноритарних мов?
— Чому російську мову виключили з переліку мов, що потребують спеціального захисту?
— Які мови в Україні визнані такими, що перебувають під загрозою зникнення?
— Як держава планує працювати з білоруською, гагаузькою, їдишем, караїмською, кримськотатарською, кримчацькою, ромською, урумською та румейською мовами?
— Що таке стратегія розвитку мов і чому йдеться одразу про 9 окремих стратегій?
— Чому кодифікація ромської мови є складним, але необхідним процесом?
— Як різноманіття діалектів впливає на створення єдиної літературної мови?
— Кирилиця чи латиниця — які дискусії точаться навколо алфавіту ромської мови?
— Чому важливо розрізняти їдиш та іврит як окремі мови єврейської громади?
— Як зробити так, щоб мова була не лише спадщиною, а живою частиною сучасного життя?
— Де проходить межа між інтеграцією та асиміляцією національних спільнот?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гостя подкасту: Радослава Кабачій — менеджерка програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження», культурна менеджерка, екскерівниця проєкту KULTUR.ROM.

У цьому епізоді:
— Як у 1990-х з’явилася одна з найтриваліших програм Міжнародного фонду «Відродження», спрямована на підтримку ромських спільнот?
— Чому проблема відсутності документів була ключовою для тисяч ромських родин — і як її вдалося поступово подолати?
— Як розвивалося ромське жіноче лідерство та чому воно стало важливим напрямком окремої програми?
— З чого почався культурний напрямок і як літературно-мистецька резиденція «СпільноART» стала основою для наступних масштабних ініціатив?
— Як у творчій співпраці ромських та українських авторів народилася збірка «Шлях до Ромів»?
— Чим став проєкт KULTUR.ROM, що тривав понад три роки, і які результати він залишив після себе?
— Чому культурні проєкти — це завжди «робота в довгу», і як вони допомагають зміцнювати спільності в умовах повномасштабної війни?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Про що подкаст «Люди дороги» — життя, мистецтво, побут і традиції ромських спільнот — наших сусідів, з якими ми століттями ділимо спільний простір. Це історії, що допомагають побачити ромську культуру не через стереотипи, а через справжні голоси тих, хто її творить.

Авторка: Єва Райська

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гості подкасту: Єва Райська — репортажистка, письменниця.
Люба-Параскевія Стринадюк — письменниця, перекладачка.

У цьому епізоді:
— Як прийшов до життя Міжнародний літературно-поетичний фестиваль «Земля Поетів» у Львові — і чому цього року він став відкритим мікрофоном для десятків авторів?
— Як перформанс «(Не)вцілілі, вбережені: Дебора Фоґель, Зузанна Ґінчанка, Папуша» поєднав три поетичні голоси — ромський, єврейський та український — в одну історію?
— Чому для Єви Райської та Люби-Параскевії Стринадюк важливо представляти забуті й маргіналізовані жіночі голоси ХХ століття?
— Як авторки працювали над текстами, перекладами й режисурою, створюючи власний унікальний формат літературно-музичного перформансу?
— Чому публіці сьогодні особливо важливо відкривати поезію Папуші, Зузанни Ґінчанки та Дебори Фоґель — і як ці голоси звучать у сучасній українській культурі?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Про що подкаст «Люди дороги» — життя, мистецтво, побут і традиції ромських спільнот — наших сусідів, з якими ми століттями ділимо спільний простір. Це історії, що допомагають побачити ромську культуру не через стереотипи, а через справжні голоси тих, хто її творить.

Авторка: Єва Райська

У цьому випуску:

У цьому випуску:
— Як жили роми польсько-литовського пограниччя у місті Сейни?
— Якими були їхні стосунки із сусідами у довоєнний час?
— Що змінилося для ромських родин під час Другої світової війни?
— Які архівні свідчення та особисті історії зберегли пам’ять про ці події?
— Як через ці історії ми можемо краще зрозуміти складну долю ромського народу та багатство його культури?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гостя подкасту:
Ізаура Дріма — ромська активістка з Миколаєва, координаторка Ромського освітнього фонду (Roma Education Fund), яка після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну була змушена виїхати до Румунії. Сьогодні вона допомагає ромам, які пережили війну і втрату дому.

У цьому епізоді говоримо про:
— Як війна змусила Ізауру залишити рідний Миколаїв і почати життя з нуля у Бухаресті.
— Як особистий досвід болю може стати джерелом сили — і натхнення для інших.
— Чим займається Ромський освітній фонд і як він підтримує ромських дітей та сім’ї, що постраждали від війни.
— Як у Румунії роми та українці отримують допомогу — без поділу на «своїх» і «чужих».
— Чому освіта залишається ключем до майбутнього — навіть у часи втрат і невизначеності.
— І що означає знайти новий дім — не лише географічно, а й у серці та спільноті.

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гість подкасту: Олег Пурій — головний спеціаліст Відділу етнополітики Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
Співрозмовниця: Юлія Конопляна — проєктна менеджерка програми CELA в Україні.

У цьому епізоді:
— Чому ромська мова в Україні досі не має єдиних граматичних та правописних норм?
— Як 15 різних діалектів ускладнюють кодифікацію та створення навчальних матеріалів?
— Які дискусії точаться довкола вибору алфавіту — кирилиця чи латиниця?
— Як досвід кодифікації кримськотатарської мови може стати прикладом для ромської спільноти?
— Чому важливо створювати освітні осередки — недільні школи, гуртки, творчі майданчики — для живого вживання мови?
— Як письменницькі воркшопи Книжкового Арсеналу та проєкту CELA допомагають зберігати та розвивати загрожені мови, зокрема ромську?
— Як творчість і література стають інструментом відновлення мовних і культурних традицій?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гість подкасту: Руслан Мунтанов  — голова ромської громади міста Павлоград, керівник громадської організації «Бахтале Рома», спортсмен і активний громадський діяч.

У цьому епізоді:

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гостя подкасту: Марія Менджул, менеджерка проєкту громадської організації об’єднання ромських жінок «Голос Ромні».

У цьому епізоді:

Ось перероблений варіант у подібному стилі:

— Як проєкт «Голос Ромні» підтримує ромських жінок і дівчат у прифронтових регіонах України?
— Чому саме Харків, Запоріжжя та Кривий Ріг стали ключовими містами реалізації ініціативи?
— Як освіта, професійні курси та грантова підтримка допомагають ромським жінкам відновити впевненість і самостійність?
— Яку роль у проєкті відіграє тема сексуального та репродуктивного здоров’я?
— Чому протидія гендерно зумовленому насильству стала центральною частиною програми?
— Як лекції для чоловіків і хлопців ромської спільноти допомагають змінювати ставлення до проблеми насильства?
— Які історії успіху з’являються завдяки жінкам, що беруть участь у проєкті?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гостя подкасту: Юлія Гришко — працівниця освітнього відділу Музею історії польських євреїв POLIN у Варшаві.

У цьому епізоді:

— Як музей POLIN у Варшаві поєднує пам’ять, культуру та багатогранність історій різних народів?
— Чому важливо говорити не лише про Голокост євреїв, а й про геноцид ромів — Пораймос?
— Як музей допомагає зберегти пам’ять про всі національні спільноти?
— Яку роль, за словами Юлії Гришко, відіграють відкритість і діалог у подоланні стереотипів про ромів?
— Чому культура — це не те, що роз’єднує, а те, що збагачує нас усіх?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гостя подкасту: Ельнара Нурієва-Лєтова — віцепрезидентка Асамблеї кримських організацій, заступниця голови Кримського культурного центру «Кермен» у Німеччині, правозахисниця та публіцистка. 

У цьому епізоді:

— Як кримськотатарська спільнота за кордоном зберігає культуру та вибудовує нові зв’язки?
— Який досвід інтеграції в мультикультурне середовище отримала Ельнара у Берліні?
— Як домашні культурні заходи допомагають відчути спільноту в діаспорі?
— Що таке ERIAC і яку роль ця організація відіграє у культурному обміні?
— Яку історію має кримськотатарська спільнота чінґене і як вони інтегрувалися у кримські традиції?
— Як історичні процеси та дискримінація у Російській імперії і СРСР впливали на життя кримських татар і ромів?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гостя подкасту: Георгіна Лабода — ромська активістка з Угорщини, фасилітаторка, проєктна менеджерка Romedia Foundation

У цьому епізоді:

— Як антициганізм в Угорщині закладений у систему через освіту, медіа та повсякденне життя? 

— Яким був вибір між освітою та шлюбом у родині Георгіни — і як він вплинув на її шлях?

— Чому ромські діти потрапляють в окремі класи, школи, стандарти?— Як медіа формують образ ромів, хоча їхні автори часто не мають власного досвіду? 

— Як Romedia Foundation змінює це — через створення контенту, який говорить «нашою мовою та з наших вуст»?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гостя подкасту: Йоанна Талевич — польська ромка, антропологиня, активістка, співзасновниця польського Фонду W Stronę Dialogu («Назустріч Діалогу»)

У цьому епізоді:

— Як виглядає дорога «назад до себе» — після багатьох років виключення, боротьби і трансформацій?

— Чому ромська ідентичність — це не лише про біль, а й про силу, опір і лідерство?

— Чому наукова кар'єра — не втеча з громади, а спосіб дати їй голос?

— Чи можна бути ортодоксальною ромкою, докторкою наук і мамою, яка будує свій фонд, одночасно?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гість подкасту: Елвіс Байрам — громадський діяч, активіст ромської спільноти родом із Північної Македонії, нині мешкає у Гельсінкі.

У цьому епізоді:

— Чому поняття «серед своїх» важливе для ромської ідентичності?

— Де проходить невидима межа між інтеграцією та асиміляцією?

— Як дискримінація маскується під «нормальність» — і коли ми починаємо її усвідомлювати?

— Що таке "ромське серце" — і чому воно здатне на безумовну любов навіть у відповідь на знецінення?

— Як змінилася релігійність ромів у Македонії — і чому традиції зникають під тиском нової побожності?

— Чому слово «циган» у македонських ромів викликає біль та чому ми маємо відмовитися від нього раз і назавжди?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гість подкасту: Франко Веліу — виконавчий директор албанської організації Amaro-Drom Union, ромський активіст, працює у сфері у сфері соціальної інтеграції, освіти, ґендерної рівності та молодіжної політики. 

У цьому епізоді:— Як воно — бути ромом в Албанії?— Чому освіта — це не лише шанс на гідне життя, а й зброя проти стереотипів?— Що робити, коли стоїть вибір між навчанням в престижному університеті та роботою на благо громади?— Як виглядає боротьба з сегрегацією у сфері ранньої освіти?— І що зздатен змінити колишній бенефіціар допомоги, коли сам стає тим, хто створює можливості для інших?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гостя подкасту: Сара Райнке — керівниця напрямку з прав людини міжнародної правозахисної організації Society for Threatened Peoples (GfbV), правозахисниця, історикиня, експертка з прав меншин у Східній Європі.

У цьому епідоді:

— Чому справжня відданість вимагає сміливості говорити про складне?

— Чому підтримка України без уваги до прав меншин — це половинчаста солідарність?— Як історії про ромів, кримських татар і чеченців можуть змінити німецьку оптику на війну?

— Що заважає німецькому суспільству побачити колоніальне минуле Росії — і колоніальний вимір війни в Україні?

— Як навчитися любити країну так, щоб ця любов не була сліпою?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гість подкасту: Куна Ґабор Валентин — 22‑річний спадкоємець одного з найтрадиційніших кланів Gabor Roma в Румунії. Але замість того, щоб жити за сценарієм, написаним поколіннями — він обирає інше: освіту, мистецтво і право на власний голос.

— Що означає носити прізвище, якого твоя родина чекала 500 років?

— Чому всередині традиційного клану бути художником — це вже бунт?

— Як виглядає сучасна ромська ідентичність: з вусами, титулом — і прагненням бути стильним?

— Чому у спільноті Валентина дівчата не мають мрій — і чи можна це змінити?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Чи може мрія однієї дівчини змінити уявлення про цілу спільноту? Як досвід дитячого булінгу на майданчику може перерости в життєву місію? З чого починається шлях до трибуни в ООН, якщо тобі 15 і ти ромка з України?

Гостя подкасту: правозахисниця, експертка з питань нацменшин, радниця польського фонду «На зустріч діалогу» — Олена Вайделович, яка вже понад 10 років ламає бар’єри між ромською громадою та суспільством, не втрачаючи віру в силу освіти, рівності й жіночого лідерства.

1:08 – 2:01 — Чому дискримінація починається з браку знання: про невігластво, стереотипи й «піраміди» в голові.

2:04 – 3:59 — Дитинство в Одесі, булінг в дитинстві.

4:08 – 5:49 — Про рішення здобувати освіту.

6:09 – 10:40 — Шлях від підліткового волонтерства до кар'єри в ООН та ОБСЄ.

10:55 – 13:50 — Війна, рішення виїхати з мамою, нове життя в Польщі і віднайдена місія.

14:37 – 17:33 — Серце в Україні, робота в Польщі: робота у фонді та відчуття справжнього результату.

17:56 – 20:27 — Системна дискримінація в шелтерах: сортування українців за кольором шкіри, відмова ромам у базових потребах.

20:42 – 23:43 — Інституційне документування фактів: дискримінація у доступі до житла, освіти, працевлаштування. Робота ромського центру.

24:03 – 27:28 — Академія ромських лідерок: як дівчата вчилися говорити про свої мрії вголос.

27:43 – 28:47 — Нова загроза: фінансова криза й ризик закриття проєктів.

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Чи може війна стати каталізатором для переосмислення ролі ромів у суспільстві? У цьому епізоді обговорюємо, як участь ромської спільноти у захисті України впливає на подолання стереотипів та формування інклюзивного наративу.

У випуску:

— Як ромські військові та активісти змінюють уявлення про свою спільноту?

— Яку роль відіграє міжнародна спільнота у визнанні внеску ромів?

— Чому інклюзивна відбудова України — це не лише про рівність, а й про справедливість?

Своїми думками діляться:

Чи можна змінювати наратив, просто кажучи правду про свою історію? У цьому епізоді говоримо з Джонатаном Маком — дослідником із Центру боротьби з антициганізмом при Гейдельберзькому університеті — про роль ромів у сучасній історії Європи.

У випуску:— Чому роми — це невід'ємна частина українського суспільства?— Як ромські військові, правозахисники та активістки змінюють публічне уявлення про свою спільноту?— Як говорити про Голокост ромів — і не дати Росії переписати історію?
Джонатан Мак — дослідник, активіст, координатор міжнародного ромського молодіжного руху Dikh He Na Bister, учасник CAFE KYIV 2025 у Берліні.

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Чи можна бути лідеркою, просто відкривши двері свого дому? У цьому епізоді говоримо про фільм «Будь її голосом» — документальну стрічку про п’ятьох жінок з різних куточків України, які стали опорою для своїх громад. 

У випуску:

— Як війна відкрила нові (або давно забуті) форми жіночого лідерства в Україні?

— Чому саме локальні ініціативи тримають громади?

— Що справді змінює ставлення до ромських жінок?

— Чому солідарність — це не жест, а стратегія дії?

Своїми враженнями діляться:

Анастасія Гудима, керівниця департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Мовлення;

Олена Кривенко, режисерка проєкту;

Земфіра Кондур, правозахисниця;

Юлія Шелудько, виконавча продюсерка Українського радіо;

Ігор Розкладай, медіаюрист.

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Чому домів не варто плутати з ромами? Як мова, що звучала століттями, зникає в одних країнах і виживає попри війну — в інших? І як золоті зуби стали символом традиції?
Гість подкасту: Кемаль Келзі, представник громади Домів із Сирії, який нині мешкає у Швеції, досліджує витоки своєї ідентичності, життя діаспори та стереотипи, з якими вони стикаються.

Увага! Подкаст англійською мовою.

00:35 – 1:52 — Історія родини: переїзд до Швеції, присутність домів у Європі, зокрема у Бельгії та Франції.
1:52 – 2:29 — Походження домів: не підгрупа ромів, а окрема гілка з Індії.
2:29 – 4:13 — Мова та культура домів: чому їх важко впізнати серед арабів і як розрізняти за хусткою.
4:13 – 5:36 — Вимирання мови: Єрусалим, Ліван, Йорданія. Ситуація в Сирії та вплив війни.
5:36 – 7:33 — Освіта: від кочового способу життя до сучасного навчання у Європі.
7:33 – 9:20 — Традиційні заняття домів: ремесло, медицина, торгівля — та несподіваний поворот у… стоматологію.
9:20 – 11:21 — Як доми стали стоматологами по всьому світу. Від Саудівської Аравії до Європи.
11:21 – 13:15 — Доми й Вірменський геноцид: історії порятунку, змішані родини, дотичність до великих трагедій.
13:15 – 15:30 — Стереотипи й дискримінація: як вплинула війна, медійні образи та хибні уявлення про "жебраків".
15:30 – 17:15 — Політична участь домів: армія, втеча від режиму, репресії та втрачені родичі.
17:15 – 18:39 — Про гідність, надію та спільну відповідальність: що потрібно, аби Сирія стала кращим місцем для всіх.

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Чому ромська дівчина з Одеси вирішила публічно називати себе "циганкою"? Як вона прийшла до активізму? Що змінюється у громаді, коли молодь починає мріяти? І чи бувають Роми з ФОПом?

Гостя подкасту: блогерка, активістка і зірка TikTok Зіна Прокопенко, яка руйнує стереотипи — не лише у стрічках соцмереж, а й у свідомості людей по всій Україні.

00:51 – 2:49 — Як народився псевдонім "VIP-циганка", що означає для Зіни і чому вона не одразу стала активісткою.
2:49 – 4:36 — Дитинство, булінг у школі, зміна шкіл і перші спроби пояснити, хто такі Роми насправді.
4:36 – 6:25 — Про хейт, TikTok, популярність і як негатив працює на охоплення.
6:25 – 7:45 — Найуспішніше відео: довга спідниця, різка зміна образу та реакція мільйонів.
7:45 – 9:20 — Як Зіна стала однією з перших ромок, яка реалізувала грантовий відеопроєкт.
9:21 – 11:24 — Створення подкасту: мрія, реалізація, реакція глядачів і ромська репрезентація.
11:25 – 13:54 — Роль родини: спочатку спротив, згодом — підтримка і зміни всередині сім’ї.
13:54 – 15:44 — Робота з ромською громадою: про внутрішні стереотипи, освіту і зміну парадигм.
15:44 – 16:23 — Рольова модель для сестер та ромських дівчат.
16:24 – 17:41 — Зіна-бізнесвумен: відкриття власної справи, реакція людей і "розрив шаблонів".
17:41 – 19:03 — Чому для частини суспільства Роми, які працюють — шок, і що з цим робити.
19:03 – 21:25 — Як працювати зі спільнотою, розширювати горизонт і що можуть змінити навіть комікси.
21:25 – 21:53 — Заклик до батьків: навчіться довіряти своїм донькам.

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Що об’єднує чехів, українців, ромів і кримських татар?

Чеський дипломат Давід Стулік пояснює, чому важливо не просто інтегрувати національні меншини у суспільство, а поважати їхню ідентичність.

— Як політика Гавела досі формує міжнародну позицію Чехії?
— Чи справді ЄС допомагає зменшити дискримінацію?
— Як роми, українці, в’єтнамці та інші громади стають повноправними громадянами чеського суспільства?
— Що таке політична нація і чому саме війна згуртувала українців попри етнічні відмінності?

Давід Стулік переконаний: якщо людина йде захищати свою країну — неважливо, якої вона крові. Важливо — якої вона гідності.

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

А що, як право говорити — доводиться виборювати з самого дитинства?

У цьому випуску говоримо з Сімоною Горняк — тележурналісткою, документалісткою, яку держава відзначила орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Дізнаємося:

— Як ромська дівчинка з Ужгорода стала обличчям телевізійного ромського мовлення?
— Чому журналістика стала для неї не просто професією, а способом захисту гідності?
— З чим стикаються ромські жінки, які хочуть бути самостійними й освіченими?
— Чому в роботі з героями вона відчуває себе не лише журналісткою, а й психологинею?
— Як протистояти дискримінації навіть тоді, коли тримаєш державну нагороду в руках?

Сімона Горняк боялась говорити в дитинстві, і це стало джерелом її гучних історій в дорослому віці. Її сюжети — про ромських військових, жінок, спільноти, які залишаються невидимими. Її шлях — приклад сили, витримки та любові до своєї справи.

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

А ви знаєте, чому етнічна музика так органічно поєднується з імпровізацією? У цьому випуску розмовляємо з Марінітою (Мариною Захаровою) – однією з найяскравіших джазових співачок і композиторок України і дізнаємось:

— Як ромські мотиви надихають джазових музикантів?
— Чому Ederlezi стала частиною її репертуару?

— Як поєднуються близькосхідні, балканські, тюркські та ромські традиції у її музиці?

— Чому стиль global music стає все популярнішим у світі?
— Як Марініта створює свої аранжування та що для неї означає етнічна музика?

Марініта – це голос, що об'єднує культури. Її стиль – це неповторне поєднання класики, джазу та народних традицій. Вона виступає на міжнародних фестивалях у США, Франції, Італії, Польщі, Угорщині, Ізраїлі та Україні, а більшість своїх пісень співає українською мовою.

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Гість цього випуску – Петро Чорний, легендарний ромський співак, композитор і шоумен, заслужений артист України, амбасадор Збройних Сил України та людина, яка ламає упередження. У розмові відверто про шлях ромської громади до рівноправності, допомогу армії, ромів у війську та про те, кому пише свої нові пісні.

Головні теми розмови:

Роми на фронті. Як представники ромської спільноти воюють за Україну? Чому деякі приховують своє походження?
Амбасадорство в ЗСУ. Як Петро Чорний активно підтримує військових та як мистецтво допомагає у боротьбі?

Музика як зброя. Як пісня «7000 алло» народилася прямо на передовій і стала символом зв’язку між воїнами та їхніми родинами?

Освіта для ромів. Як відкриття першого в Україні українсько-ромського факультету може змінити майбутнє?

Закони vs. реальність. Чому ромська громада досі стикається з дискримінацією, якщо Конституція гарантує рівні права для всіх?
Стереотипи про ромів. Чому багато українців досі сприймають ромів крізь призму міфів? І як самі роми ставляться до слова «циган»?
Традиції та сучасність. Чи можна зберегти культуру та йти в ногу з часом? Чому весілля для ромів – це не просто свято, а ціла система цінностей?

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Як завдяки матері-неромці віднайти свою ромську сутність? Як змінювалося ставлення до ромів у різні епохи? Чому їхня мова розпалася на десятки діалектів? Чи можливо створити єдину ромську мову, яку зрозуміють усі?

Гість подкасту: Валерій Сухомлинів — співголова Асоціації Ромів України, історик, мовознавець.

00:35 - 02:59 – Істoрія народження та дитинство.

02:59 - 07:05 – Походження та коріння Валерія Сухомлинова.

07:05 - 11:17 – Перше усвідомлення ромської ідентичності: випадкова зустріч із ромською жінкою, яка відкрила правду про походження.

11:17 - 13:54 – Про вибір життєвого шляху і ромські професії: традиційні заняття ромів у Європі, від ковалів до музикантів та астрологів.

13:54 - 14:43 – Дитячі спогади: зростання в Трускавці серед багатонаціонального середовища.

14:43 - 16:39 – Перший досвід у ромському ансамблі, інтерес до етнографії та мовознавства.

16:54 - 20:57 – Лінгвістичні здібності Валерія Сухомлинова та ромські діалекти.

20:57 - 24:21 – Створення підручника.

24:21 - 26:41 – Історія досліджень ромської мови.

26:41 - 32:49 – Ставлення та політика щодо ромської громади в Європі та світі. Дискримінація ромів у різні історичні періоди: порівняння політик Англії, Німеччини, Іспанії та Османської імперії.

32:49 - 33:49 – Висновки: майбутнє ромської культури, перспективи розвитку та важливість освіти для нового покоління.

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Роми живуть в Україні вже понад 600 років, збагачуючи нашу культуру та традиції, але чи мають вони рівні права? Чому інтеграція ромської громади досі залишається викликом? Як вступ України до ЄС вплине на політику щодо національних меншин?

Говоримо відверто з Володимиром Яковенком, виконавчим директором молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА». Разом розбираємо:
— Які стереотипи заважають сприймати ромів як рівноправних громадян?
— Чому захист прав нацменшин – не лише моральне питання, а й вимога для євроінтеграції?
— Як змінити підхід до виховання дітей, щоб побудувати суспільство без упереджень?

Розмовляв: Олександр Подобрій.

Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:

Вражаючі успіхи української армії стали несподіванкою для всього світу. Звитяга та професійність наших захисників вражають, а розуміння того, що більшість бійців Сил оборони - колишні цивільні - змушує захоплюватися ними ще більше. 

Cьогодні ми розповімо три історії ромів-війсткових, які боронять Україну та ладні віддати усе заради звільнення нашої землі від окупантів.

Наші герої: Микола Томенко, Віктор Ільчак та Олексій Кутмизиров.